5
1Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,
2щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть! 3Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші, 4та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний, 5її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її! 6Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона. 7Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст: 8віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому, 9щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого, 10щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!... 11І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили, 12і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало! 13І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників... 14Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!... 15Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:
16чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води? 17Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою! 18Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ, 19вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її! 20І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки? 21Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє: 22власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він, 23помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...
Loading reference in secondary version...