YouVersion Logo
Search Icon

Дії 1

1
1Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав, 2аж до дня, котрого вознїс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав; 3перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже; 4і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене. 5Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях. 6Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське? 7Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї. 8А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї. 9І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх. 10І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі, 11котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо. 12Тодї вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи. 13І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей і Матей, Яков Алхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів. 14Усї вони пробували однодушно в молитві і благанню - з жінками й Мариєю, матїррю Ісусовою, і з братами Його. 15І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти): 16Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса. 17Полїчено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього. 18Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його. 19І відомо стало всїм домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови. 20Написано ж в книзї Псальм: Нехай оселя його спустїє, і нехай нїхто не домує в нїй, а догляд її нехай прийме инший. 21Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус, 22почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його. 23І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія. 24І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всїх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси, 25приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце. 26І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.

Currently Selected:

Дії 1: UKRK

Highlight

Share

Copy

None

Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in

YouVersion uses cookies to personalize your experience. By using our website, you accept our use of cookies as described in our Privacy Policy