ІВАНА 1:19-34

І це свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левітів, щоб вони запитали його: Хто ти? І він визнав, не відмовився, а визнав: Я – не Христос. І запитали його: То хто ж ти? Ти Ілля? І він відповів: Ні! – Ти пророк? І він відповів: Ні! Вони ж сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас, що ти сам про себе скажеш? Він відповів: Я – голос того, хто кличе в пустелі: Рівняйте дорогу Господу! – як сказав пророк Ісая. Були послані й від фарисеїв. Тож вони запитали його і сказали йому: Чому ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк? Іван у відповідь їм сказав: Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте, Який іде за мною, [але був ще до мене], – я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті! Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Іван хрестив. Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу! Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене. Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві! І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому. Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, – Він Той, Хто хрестить Духом Святим. І я побачив, і засвідчив, що Він – Божий Син.