Від Матвія 14
14
Ірод думає що Іоан Хреститель повстав із мертвих
(Мк. 6:14-29; Лк. 9:7-9)
1На той час до царя Ірода, правителя Ґалилеї, дійшла чутка про Ісуса. 2Він сказав своїм слугам: «Я вважаю, що цей Чоловік й насправді є Іоаном Хрестителем, який повстав із мертвих і тому має таку чудодійну силу».
Смерть Іоана Хрестителя
3Іще раніше Ірод схопив Іоана, закував його в кайдани й кинув до в’язниці. І зробив він це, щоб задовольнити Іродіаду, яка була дружиною Іродового брата Пилипа, але пізніше Ірод узяв з нею шлюб.
4-5Іоан попереджав Ірода: «Не годиться тобі жити з Іродіадою». Але ж Ірод не слухався Іоана, й хотів убити його, однак боявся людей, бо народ вважав Іоана пророком. 6-7Та коли настав день народження Ірода, дочка Іродіади танцювала перед ним і гостями та так догодила йому, що він пообіцяв виконати будь-яке її бажання. 8Мати навчила її сказати: «Подай мені голову Іоана Хрестителя на тарілці». 9Цар дуже засмутився, але вже дав обіцянку в присутності своїх гостей, які сиділи за столом, тож наказав виконати прохання дівчини. 10Він послав людей до в’язниці, щоб ті стяли голову Іоанові.
11Голову Іоана принесли на тарілці й віддали дівчині, а та віднесла її своїй матері. 12Почувши про це, прийшли учні Іоанові, забрали тіло його й поховали. Потім вони пішли до Ісуса й розповіли про все, що сталося.
Як Ісус нагодував п’ять тисяч чоловіків
(Мк. 6:30-44; Лк. 9:10-17; Ін. 6:1-14)
13Довідавшись про смерть Іоана, Ісус поплив на човні до безлюдного місця, щоб побути на самоті. Та коли люди дізналися, де Він, то послідували за Ним зі своїх міст. 14Коли Ісус вийшов із човна на берег і побачив великий натовп, то був сповнений жалю до цих людей і зцілив хворих, яких вони привели з собою.
15Наближався вечір. Ісусові учні прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, і вже досить пізно. Відпусти людей, щоб вони змогли піти по селах і придбати собі якоїсь їжі». 16Та Ісус відповів апостолам: «Їм не треба йти звідси. Ви нагодуйте їх!» 17Учні тоді Йому кажуть: «У нас нічого немає, крім п’яти хлібин та двох рибин». 18І мовив Ісус: «Приведіть усіх до Мене».
19Ісус звелів людям посідати на траву, тоді узяв п’ять хлібин й дві рибини, підвівши очі до неба, возніс хвалу Богові за їжу. Він розломив хліби і роздав їх Своїм учням, а вони роздали народу. 20Всі поїли й наїлися, а потім учні ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі. 21А тих, хто їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
Ісус іде по воді
(Мк. 6:45-52; Ін. 6:16-21)
22Одразу ж після цього Ісус звелів Своїм учням сісти в човен і плисти на інший берег озера, а Сам залишився, щоб відпустити людей. 23Відпустивши народ, Він пішов на гору помолитися. Коли ж настав вечір, Ісус залишався там на самоті.
24Човен відплив уже досить далеко від берега, і хвилі кидали його з боку на бік, бо вітер був зустрічний. 25Десь між третьою та шостою ранку Ісус пішов до Своїх учнів, ступаючи по воді. 26Коли учні побачили, що Ісус іде по воді, то жахнулись і з переляку закричали: «Це привід!»
27Тієї ж миті Ісус мовив до них: «Заспокойтеся! Це Я! Не бійтеся!» 28На те Петро Йому сказав: «Господи, якщо це Ти, звели мені підійти до Тебе по воді». 29І сказав Ісус: «Іди!» Петро вийшов із човна, і пішов по воді, підійшовши до Ісуса. 30Раптом відчувши сильний вітер, Петро злякався, почав тонути і закричав: «Господи, спаси мене!» 31Ісус одразу ж простягнув до нього руку, схопив його, мовивши: «Маловіре, чого ти засумнівався?» 32А коли вони разом сіли в човен, то вітер вщух. 33Усі, хто був у човні, вклонилися Ісусові, мовивши: «Ти — істинно Син Божий!»
Зцілення недужих у землі Ґеннісаретській
(Мк. 6:53-56)
34Перетнувши озеро, Ісус та Його учні прибули до землі Ґеннісаретської. 35-36Коли мешканці Ґенісарета впізнали Ісуса, вони рознесли звістку про Його прихід по всіх околицях. І привели до Нього всіх хворих, благаючи дозволити їм хоча б торкнутися краю Його одягу. І кожен, хто торкався, той одужував.
Currently Selected:
Від Матвія 14: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International