Parallel
94
1Б оже, помсти, Господи Боже, помсти, явись в сяєві твому! 2Піднесись, суддє землї, заплати розгордїяшам! 3Доки будуть беззаконники, Господи, доки беззаконники будуть веселитись? 4Будуть безсоромне верзяканнє говорити, будуть вихвалюватись всї, що беззаконнє творять? 5Господи, нарід твій вони топчуть, і гноблять наслїддє твоє. 6Вбивають удовиць і захожого, і сиріт вони мордують, 7І кажуть: Не побачить Господь, і не спостереже Бог Якова! 8Одумайтесь, нерозумні люде! І ви, безумні, - коли проясниться розум ваш? 9Хто дав слух вам, той хиба не почує? Хто утворив око, той би не мав бачити? 10Хто карає народи, чи вже ж той не карати ме? Він, що навчає розуму чоловіка? 11Бог знає думки чоловіка, що вони марні. 12Щасливий чоловік, котрого ти, Господи, караєш, і закону твого навчаєш, 13Щоб дізнав супокою перед злиднями, поки викопається беззаконному яма! 14Бо Господь не кине свого народу, і не оставить свого наслїддя; 15Бо до справедливостї повернеться суд, і всї щирі серцем підуть слїдом за ним. 16Хто встане за мене проти злочинників? Хто поступиться за мене проти тих, що творять беззаконнє? 17Як би не Господь став до помочі менї, - не багацько забракло, то в мовчанню зупинила б ся душа моя. 18Коли я сказав: Нога моя хитається, то милість твоя, Господи, піддержала мене. 19Як було важко менї на серцї від натовпу думок моїх, твоя потїха роскошою сповняла душу мою. 20Чи може з тобою з'єднатись престіл погибелї, що з нещастя робить закон? 21Збігаються до купи проти душі праведного, і безвинну кров засуджують. 22Та Господь високий мій замок, і Бог мій скеля притулку мого. 23І нещастє їх він одверне на них, і злобою їх він погубить їх; знищить їх Господь, Бог наш.