Псалми 89
UKRK
89
1На науку; від Етана Езрагітського. П ро милостї Господа буду сьпівати по віки, з роду в рід устами моїми звіщати вірність твою. 2Я бо сказав собі, що на віки основана милість, і на небесах утвердиш вірність твою. 3Зробив я завіт з вибраньцем моїм; я клявся перед Давидом, слугою моїм: 4На віки забезпечу насїннє твоє, і на всї роди престіл твій збудую. 5І небеса прославлять чудеса твої, Господи, і вірність твою в зборі сьвятих. 6Кого бо над облаками рівняти з Господом? Хто між синами потужних рівня Господеві? 7Бог вельми страшний в громадї сьвятих, і страшний над усїма, що кругом його. 8Господи, Боже сил небесних, хто потужний, як ти, Господи? І вірність твоя кругом тебе. 9Ти правиш над бурханнєм моря; підіймуться филї його, - ти втихомиряєш їх. 10Ти розтоптав Египет, як вбитого; сильним рамям твоїм розсипав ворогів твоїх. 11Твої небеса і земля твоя; земного круга і всю повню його ти основав єси. 12Північ і полудень - ти сотворив їх; Табор і Гермон торжествують задля імені твого. 13Рамя твоє потужне, рука твоя сильна, висока правиця твоя. 14Справедливість і суд - підвалини твого престолу; милість і правда йдуть перед лицем твоїм. 15Щасливий нарід, що розуміє голос твій торжествуючий! Господи, при сьвітлї лиця твого вони ходити будуть. 16Твоїм імям радуються цїлий день, і справедливостю твоєю будуть возвисшені. 17Ти бо єси окраса сили їх, і благоволеннєм твоїм піднесеться ріг наш; 18Бо Господь щит наш, і сьвятий Ізраїля царь наш. 19Тодї говорив ти у видїнню про твого праведника і сказав: Положив я поміч на потужного, я вивисшив вибранця з народу. 20Знайшов Давида, слугу мого, сьвятим миром моїм помазав його. 21З ним буде кріпко рука моя, і рамя моє дасть йому силу. 22Не подужає його ворог, і син несправедливостї не буде гнобити його; 23Я розітру перед очима його напасників, і поражу ненависників його. 24А моя вірність і моя милість буде з ним, і моїм імям буде возвисшений ріг його. 25Положу руку його на море, а правицю його на ріки. 26Він буде звати мене: Ти єси батько мій, Бог мій і скеля спасення мого! 27І зроблю його первородним, найвисшим над царями землї. 28По віки сохраню милість мою до него, і заповіт мій з ним не зміниться. 29І посаджу насїннє його на віки, і престіл його, як днї небесні. 30Коли сини покинуть закон мій, і не будуть ходити в присудах моїх, 31Коли осквернять установи мої, і заповідї мої не будуть хоронити, 32То жезлом покараю переступи їх, і ударами несправедливість їх, 33Але милостї моєї, не одійму від його, і не кину вірностї моєї. 34Не зневажу заповіту мого і не зміню, що вийшло з уст моїх. 35Один раз поклявся я сьвятостю моєю: Не злукавлю перед Давидом! 36Насїннє його буде по віки, і престіл його, як сонце передо мною; 37Як місяць, так буде він стояти вічно, а сьвідок на облаках вірний. 38Тепер же ти відкинув і відрікся, розгнївився вельми на помазанця твого; 39Ти відкинув заповіт слуги твого, зневажив до землї корону його. 40Розвалив усї мури його, обернув в руїну оружні його замки. 41Рабують його всї, котрих дорога сюди попаде; сьміховиском стався сусїдам своїм. 42Ти піднїс правицю напасників його; обрадував всїх ворогів його. 43Гострого меча його ти на бік одводив, і не дав йому подужати в бою. 44Ти знищив славу його, і повалив на землю престіл його. 45Ти убавив йому віку молодого, соромом окрив його. 46Доки, Господи, будеш все ховатись, буде огнем палати ярість твоя? 47Згадай що до мене, яке життє моє! Хиба на суєту мізерну сотворив ти всїх дїтей людських? 48Котрий чоловік жиє і не побачить смертї, визволить душу свою від сирої землї? 49Господи, де твої давні милостї, про які ти вірностю перед Давидом клявся? 50Згадай, Господи, наругу слуг твоїх, що ношу в серцї моїм від усїх тих багато народів; 51Від ворогів твоїх, Господи, що соромили слїди помазанця твого. Благословен Господь по віки! Амінь, нехай так буде, амінь!