Parallel
73
1Псальма Асафова. Щ о за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем! 2А я - мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої. 3Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних. 4. Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване. 5Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде. 6Тому бута - намисто їх, а насильства - одежа їх. 7Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами. 8Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують. 9Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю. 10Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком. 11А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього? 12Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва. 13Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї, 14Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару. 15Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх. 16І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця. 17Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх. 18На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль. 19Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування. 20Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх. 21Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене, 22То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою. 23Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку. 24Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу. 25Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї. 26Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя - Бог по віки. 27Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе. 28Менї ж благо приблизитись до Бога; я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.