Parallel
18
1Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Л юблю тебе, Господи, сило моя! 2Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая. 3Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся. 4Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї. 5Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене. 6В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його. 7Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом. 8Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него. 9Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його. 10І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних. 11Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе - темряву вод, густі воздушні хмари. 12При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте. 13І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос - гряд і углє паляще. 14Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх. 15І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого. 16Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої. 17Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене. 18Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю. 19Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене. 20Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене. 21Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого. 22Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився. 23Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду. 24І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його. 25Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного - звершеним. 26Для чистого являєшся чистим, а від лукавого - ти одвертаєшся. 27Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих. 28Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою. 29Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури. 30Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него. 31Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш. 32Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу. 33Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх. 34Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука. 35Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим. 36Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись. 37Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх. 38Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми. 39І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали. 40І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу. 41Підняли вони зойк, - та не було кому рятувати їх, - до Господа, а він не вислухав їх. 42І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх. 43Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше. 44Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись. 45Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх. 46Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення! 47Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи, 48Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене. 49За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму. 50Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.