Parallel
10
1Ч ому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти? 2Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх. 3Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа. 4В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога! 5Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває. 6Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха. 7Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель. 8Він ійде на засїдки край осель; у сховисках вбиває він невинного; він пасе очима за нещасним, 9Чигає по закутках, як лев в гущавинї; чигає, щоб нужденного запопасти; хапає нещасного, й тягне в сїти свої. 10Він припадає ниць до землї, притаюється, і нещасні гинуть від когтїв його. 11Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи! 12Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних! 13Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити? 14Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рукою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї. 15Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш. 16Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його. 17Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє, 18Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.