До римлян 9
9
1Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,
2що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого! 3Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом; 4вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці, 5що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь. 6Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,
7і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі. 8Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння. 9А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари. 10І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака, 11бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні 12не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому, 13як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів. 14Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!
15Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись. 16Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує. 17Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення. 18Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує. 19А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його? 20Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так? 21Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть? 22Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль, 23і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу, 24на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган. 25Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,
26і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого! 27А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться, 28бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі! 29І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри! 30Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
31а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности. 32Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання, 33як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!
Currently Selected:
До римлян 9: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962